Сосновий шовкопряд 'Dendrolimus pini'
Dendrolimus pini. Сосновий шовкопряд – шкідник хвойних порід, відноситься до групи хвоєгризущих літньо-весняного фенологічного комплексу. Гусениці віддають перевагу хвої сосни звичайної, рідше інших видів хвойних порід. Розмноження двостатеве. Розвиток повний. Генерація річна. Спалахи масового розмноження найчастіше спостерігаються в соснових лісах європейської частини. Зимують гусениці в лісовій підстилці.
Розрахунок необхідної кількості:
❉ 3-4 шт / 1га моніторинг
❉ 10 шт / 1га самцевий вакуум
Морфологія
Метелик, розмах крил 60 – 80 мм. Забарвлення варіює, але частіше сіро-коричневе. На передніх крилах широка звивиста перев’язь від сіро-бурого до червоно-бурого відтінку. Крім того, на кожному з передніх крил є маленька плямка півмісяцевої форми білого кольору.
Задні крила монохромні. Забарвлення і малюнок крил допомагають метеликам ідеально мімікрувати під колір соснової кори.
Вусики, як і у всіх представників сімейства, двоякогребенчаті.
Різностатеві особини відрізняються будовою геніталій.
Вторинні статеві ознаки:
Самка. Гребені вусиків коротше, ніж у самців.
Яйце велике від 1,8 до 2,5 мм. Форма подовжено-куляста. На початку розвитку вони блакитно-зелені, згодом сірі зі слабким блиском і темною крапкою на вершині.
Личинка (гусениця) відразу після відродження жовтувато-біла з поперечними рядами дрібних бородавок чорного кольору і помаранчевою смужкою з боків середньої частини черевця.
Дорослі гусениці досягають в довжину до 100 мм. Забарвлення сіре з рідкісними волосками червонуватого відтінку. На II і III сегментах грудей є темно-блакитні майже чорного кольору цятки. Уздовж спини є ряд ромбічних плям з серединою більш світлого відтінку.
Лялечка велика, довжиною 18 – 40 мм. Вершина черевця закруглена, має опуклу платівку, густо вкриту щетинками рудого кольору. Лялечка розташовується в пергаментовидному коконі, довжиною від 30 до 50 мм. Колір покривів кокона буровато- або брудно-сірий.В нього вплетені пучки пекучих темних волосків.
Розвиток
Літ метеликів спостерігається з середини червня до середини липня.
Розмноження двостатеве. Самки відкладають запліднені яйця купками по 20 – 150 штук на хвою, пагони і кору стовбурів. Плодючість 280 – 330 штук.
При температурі від + 16 ° C до + 18 ° C ембріон розвивається 16 – 20 діб.
Личинка (гусениця), після відродження гризе хвою поточного року зростання, пошкоджуючи хвоїнки з боків і в верхній частини. З другого віку хвоїнки обгризають по всій довжині. Перелинявши ще один раз приблизно в жовтні місяці, гусениці йдуть на зимівлю. Зимують гусениці III – IV віків на незначній глибині в лісовій підстилці, недалеко від стовбура дерева, з якого вони спускаються восени. У грунті вони можуть йти на глибину до 10 см.
Навесні при підвищенні температури поверхневого шару грунту (глибина до 2 см) до + 10 ° C, гусениці пробуджуються і по стовбурах підіймаються в крону кормових дерев. Там вони приступають до харчування. Гусениці цього виду шовкопрядів відрізняються ненажерливістю і інтенсивно знищують стару хвою. При недостатньому харчуванні знищується молода хвоя, обгризають бруньки і травневі пагони.
Харчуються гусениці до середини червня. За цей час вони линяють від трьох до чотирьох разів.
Всього за час розвитку число линьок досягає шести, а вікових груп – семи.
Гусениці віддають перевагу харчуванню хвоєю сосни звичайної. На інших хвойних зустрічаються тільки при нестачі корму. Вид світлолюбний, теплолюбний, ксерофільний.
Гусениця лялькується на гілках і стовбурах сосен. Розвиток її триває 4 – 5 тижнів.
Абіотичні фактори
Цикл розвитку соснового шовкопряда однорічний, але при несприятливих умовах розвитку гусениці можуть вирушати на вторинну зимівлю і лялькуватися тільки третього літа.
Спалах масового розмноження триває 7 – 8 років. Вогнища розмноження соснового шовкопряда виникають:
• в чистих сухих сосняках з повнотою середніх значень, які розташовані на височинах;
• в борах-зеленомошниках;
• в соснових культурах 12 – 40 річного віку різної повноти;
• на сухих бідних грунтах, старопашнях і пісках, ізольованих від природних соснових лісів.
Сосновий шовкопряд пошкоджує в основному звичайну сосну. В дуже рідкісних випадках інші хвойні породи. Шкодять гусениці, харчуючись хвоїнками. В результаті знищення хвої, особливо вторинного, дерева послаблюються, приріст падає. Одночасно знижується стійкість окремих дерев і насадження в цілому до дії негативних чинників навколишнього середовища, в тому числі нападу інших груп шкідників.
