Свинцевосмугаста листовійка 'Ptycholoma lecheana'
Свинцевосмугаста листовійка – шкідник яблуні, груші, вишні, дуба, граба, в’яза, ясена, берези, вільхи, липи, верби, клена, тополі, осики, ліщини, глоду, черемхи, модрини. Розмноження двостатеве. Зимують гусениці другого або третього віку. Протягом року розвивається одна генерація.
Розрахунок необхідної кількості:
❉ 1шт / 10га моніторинг
❉ 10 / 10га самцевий вакуум
Морфологія
Метелик з розмахом крил 15-26 мм.
Передні крила темно-бурого кольору з густим нальотом іржаво-рудого відтінку. Малюнок складається з свинцево блискучих смужок: короткого поздовжнього мазка біля кореня крила, трохи скошеної вузенької поперечної перев’язі і смуги, яка опускається від середини переднього краю крила до торнального кута і в області осередку клешньоподібно роздвоюється. Колір задніх крил темно-бурий.
Відзначається яскраво виражений статевий диморфізм в розмірах, формі і забарвленні крил, а також будові геніталій різностатевих особин.
Розмах крил самки коливається від 20 до 26 мм, самці дрібніше – від 15 до 20 мм.
Яйце овальне, розмір – 1 х 0,7 мм, за формою сплющено-опукле, жовто-зеленого кольору. Кладка має вигляд черепицеподібної купки овальної форми, від 5 до 10 мм в діаметрі, світло- або жовто-зеленого кольору, може містити від 15 до 180 яєць.
Розмір – 18-20 мм. Колір покрову брудно-сірий з жовтуватими боками. Голова світло-коричнева з парою підковоподібних плям. Переднєгрудний щит зеленувато-жовтий, з двома чорними мітками. Колір анального щитка збігається з кольором тіла. Грудні ноги чорні, щитки хет тіла слабо склеротизовані, світлі. Черевні ноги обладнані трьохярусним вінцем з 60-66 кігтиків, анальні – з 47-58 кігтиками в медіальній підкові.
Розмір лялечки листовійки свінцевосмугастої – 9-11 мм, лялечка темно-коричневого або чорного кольору, матова. Кремастер виглядає як злегка загнута на черевну сторону вузька мілкобугорчата лопать з вісьмома гачкоподібними щетинками.
Розвиток
Відродження з лялечки і літ метеликів спостерігається з середини травня до кінця червня.
За рік розвивається одна генерація.
Через два дні після спарювання самки відкладають яйця на верхню сторону листової пластинки або на тонкі гілочки чагарників і дерев. Плодючість – від 15 до 180 яєць.
Розвиток ембріона триває 6-7 діб.
Личинка (гусениця) після відродження скелетує листя, влаштовуючи між ними шовкові сплетіння. Досягнувши другого-третього віку, вона відправляється в місця зимівлі і впадає в діапаузу.
Зимують гусениці в щільних коконах з павутини біля основи бруньок, в розвилках тонких гілочок, в тріщинах, щілинах і під відсталою корою. Виходять з місць зимівлі при встановленні температури навколишнього повітря + 10 ° C.
Навесні харчуються бруньками, потім бутонами, квітками і молодими листочками, сплітаючи по кілька штук в трубки або грудки. Лялькуються в місцях харчування або під загнутим краєм ще не пошкодженого листа.
Лялечка розвивається 9-12 днів.
Свинцевосмугаста листовійка пошкоджує листя і вегетативні органи яблуні, груші, вишні, дуба, граба, в’яза, ясена, берези, вільхи, липи, верби, клена, тополі, осики, ліщини, глоду, черемхи, модрини.
Шкодить на стадії гусениці.
Економічний поріг шкодочинності протягом усього сезону при пошкодженні 25% листя.
